До питання про українські назви деяких хімічних елементів

Ukrainica Bioorganica Acta. — 2006. — Т.4, №
2. — С. 64-65.В.М. Томашик, д.х.н., проф., вчений секретар Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України.Майже 15 років тому було започатковано «оміжнароднення» української хімічної мови, що пояснювалось незадовільним станом української хімічної термінології та номенклатури, зумовленим багатолітньою русифікацією (Скопенко В.В., Голуб О.А. // Укр. хім. журн. — 1993. — Т. 59, №
1. — С. 100-109). Була висловлена думка, що при створенні «сучасних» назв хімічних елементів українською мовою пріоритетними повинні бути латинські назви, пристосовані до вимог цієї мови. Для простих речовин пропонувалося використовувати ті назви, які глибоко викорінилися в українській мові, а в наукових та навчальних виданнях надавати перевагу латинізованим.
Минуле десятиріччя дає можливість зробити деякий аналіз «осучаснення» назв хімічних елементів та оцінити плюси й мінуси змін, що відбулися.